Четвер
28.03.2024, 21:02
ОСВІТА УКРАЇНИ
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная Вимушений відпочинок: плюси та мінуси - Форум Регистрация Вход
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Роботи юнкорів журналу "Стіна" » Вимушений відпочинок: плюси та мінуси (автор Ольга Русіна) » Вимушений відпочинок: плюси та мінуси (Ольга Русіна)
Вимушений відпочинок: плюси та мінуси
ukrosvitaДата: Середа, 13.01.2010, 14:25 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 168
Репутація: 11
Статус: Offline
Оголошенню карантину у зв’язку з епідемією каліфорнійського грипу в Україні діти у більшості своїй невимовно зраділи, адже на той час уже закінчувались осінні канікули, і спогади про купи незроблених домашніх завдань зовсім не додавали веселого настрою. Звісно, що наполохані плітками про страшну хворобу батьки часто не дозволяли їздити під час карантину до міста, а іноді й виходити з дому, але що ж – у кожній бочці меду є своя ложка дьогтю.
Особисто в мене осінніх канікул не було, тому в п’ятницю, коли оголосили карантин, я була в школі. Після оголошення карантину там панувало сум’яття: одні лізли на стінку від радості, а інші, мало не плачучи, лементували, що це епідемія страшної хвороби і що ми всі тепер помремо. Як би там не було, але після трьохтижневого відпочинку всі повернулися живі-здорові і тепер мають надолужувати згаяне… ось тільки як?
На карантині, коли час розтягується у солодко-медові зміни декорацій – від телевізора до комп’ютера, від комп’ютера на кухню – про майбутні проблеми якось думати не особливо хочеться. Слухняний розум висуває заспокійливу думку: «Якось обійдеться!»…
Звичайно, не у всіх розум такий податливий. Деякі мої однокласники почали панікувати ще одразу після оголошення трьохтижневих канікул, передчуваючи «парад контрольних» та інших сюрпризи від учителів. А з перших днів важкого пробудження після відпочинку паніка почалась у всіх, і у вчителів теж.
Деякі з них вважають, що вистачило б і двох тижнів карантину, і одного, і взагалі не треба було відправляти «цих ледарів несусвітніх» на несподіваний відпочинок (переважно це ті вчителі, які катастрофічно не встигають з програмою, адже в них теж є своє керівництво). Що ж до інших дорослих, то ті з них, що не мають безпосереднього відношення до навчального процесу, карантин одноголосно схвалюють: мовляв, краще тиждень-другий посидіти вдома, ніж потім масово хворіти.
Випускникам старшої та середньої школи карантин радості ніяк не додав: у них в цьому році екзамени, і відставати від програми не дуже хочеться. Вирішували вони цю проблему по-різному: дехто навчався дистанційно, дехто переписувався з учителями, хтось проходив програму самотужки. Кінець карантину означає для них початок важкої праці.
Молодші школярі відносяться до карантину переважно байдуже, та наприкінці відпочинку також різко захотіли до школи: за друзями скучили. Інші ж учні карантину раділи, та коли пішли чутки, що його можуть продовжити, оцінили цю новину несхвально: мовляв, повідпочивали, й досить. Вони теж розуміють, що доганяти програму буде не дуже легко.
Сьогодні, по закінченню епідемії, серед школярів прийнято винуватити у своїх бідах карантин: ми так довго відпочивали, все позабували, нам дуже важко. «Хто відпочивав, а хто й ні!» - відповідають на те вчителі і додають, що карантин – не канікули і що треба було працювати, а тепер – нарікайте на себе.
З іншого боку, це зараз нам легко розповідати та розумувáти, як нам цей карантин додав проблем чи, навпаки, допоміг. Під час же епідемії, коли скрізь панувала атмосфера паніки, всі ходили в масках і масово скуповували цілі аптеки, якось ніхто не задумувався, як-то нам буде після карантину, всі жили „днем сьогоднішнім”. Так само і зараз: вчителі й учні, гонячись за шкільною програмою, намагаючись надолужити згаяне за час карантину (а те згаяне стрімко втікає у бік зимових канікул та Нового Року, і так важко заставити себе сидіти за книжками!..), винуватять у всьому трьохтижневий відпочинок, хоч і всі у глибині душі розуміють, що карантин таки був потрібен, а якби його не оголосили, то більшість людей і так сиділи б вдома. А що, якщо почнеться друга хвиля епідемії (не враховуючи того, що епідеміологи взагалі прогнозували їх цілих три)? Настрої у суспільстві знову блискавично зміняться. Залишається сподіватись, що карантин нас хоч чомусь навчив. Шкода, але всі екзамени та тести через епідемію ніхто не відмінить. Тоді зостається сподіватися тільки на себе. Виходів є безліч. Приміром, в нагоді стало б тут дистанційне навчання, коли з учителями можна спілкуватись через Інтернет. Та й без Інтернету можна цілком успішно щось вчити. Втім, це вже особисте діло кожного...
 
Форум » Роботи юнкорів журналу "Стіна" » Вимушений відпочинок: плюси та мінуси (автор Ольга Русіна) » Вимушений відпочинок: плюси та мінуси (Ольга Русіна)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:


Copyright MyCorp © 2024
Сайт управляється системою uCoz