У 2009 році виповнюється 15 років з моменту відродження Національного університету «Острозька академія» – наступника першого вищого закладу освіти не лише України, але й Східної Європи. Це той період часу, коли, оглядаючись у минуле, можна повноправно аналізувати пройдений шлях, власні прорахунки і досягнення. І вже сучасні керівники Острозької академії можуть з впевненістю сказати, що відроджений університет повністю виправдовує покладені на нього сподівання і в сучасному суспільстві здобув ту славу і шану, якою користувалася у кінці 16 століття його попередниця – Острозька слов’яно-греко-латинська академія.

Неспростовним доказом цього є визнання університету у середовищі абітурієнтів, роботодавців, колег з інших вищих навчальних закладів, а також на рівні владних структур. Недарма за рейтингами останніх років Острозька академія постійно входить у десятку найкращих вищих навчальних закладів України (дані, оприлюднені Міністерством освіти і науки України, а також опубліковані у тижневику «Деньги.ua», всеукраїнській газеті «Експрес» та всеукраїнському часописі «Кореспондент»). А ще якийсь десяток років тому про Острозьку академію знали лише з підручників історії, коли вивчали українське духовно-культурне відродження кінця 16 століття, в авангарді якого вона перебувала разом зі своїми викладачами та випускниками. Адже тогочасна слов’яно-греко-латинська школа в Острозі перша серед українських навчальних закладів поклала в основу навчального процесу сім вільних наук (звичне для європейських університетів явище), спудеї академії опановували 5 мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. В Острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича), де побачила світ перша повна слов’яномовна «Острозька Біблія» (1581). Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу слов’яномовну «Граматику» (1619), яка стала основою для подальшого розвитку національних мов українців, білорусів та росіян. Серед випускників академії – гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, автор слов’яномовної «Граматики» Мелетій Смотрицький, автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін.

Відроджена Острозька академія також перебуває в авангарді освітнього процесу в Україні. Це чи не перший вищий навчальний заклад серед українських ВНЗ, який втілив у навчальний процес принципи європейської Болонської системи, при цьому адаптовуючи її до українських реалій. Тому мотивація кожного студента як до активності на парах, так і до самоосвіти є надзвичайно високою, тому в університеті другою робочою мовою є англійська, що змушує вільно володіти нею, як студентів, так і викладачів.

Саме в Острозі було вперше за період розвитку вищої освіти вже у незалежній Україні проголошено, що невід’ємною складовою навчального процесу є виховний процес, а відтак Острозька академія стала тим місцем, де студент отримує не просто якісну професійну освіту, а виховується на грунті духовності, національної ідеї, щоб у майбутньому сформувати потужний пласт української інтелігенції.

Разом з тим, це той навчальний заклад, де на новому якісному рівні будуються стосунки викладача та студента, що формуються на принципах взаємоповаги, взаємоспівпраці та взаємодопомоги. В університеті створений специфічний мікроклімат, що повною мірою сприяє розвитку творчого потенціалу студента. Числені творчі колективи, потужні наукові товариства, участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, які щороку проводяться на базі університету, наукових проектах та студентському самоврядуванні, закордонні обмінні програми – все це стимулює до розвитку, формує активну громадянську позицію молоді.

Острозька академія – це феномен не лише української освіти, а й української культури. Університет збирає навколо себе численні мистецькі колективи. Щороку на базі Острозької академії відбувалися художні пленери, навчальний заклад відвідують визнані в Україні й закордоном літератори (деякі з них є і викладачами університету), театральні колективи – і все це не лише дозволяє виховувати у студентів любов до високого мистецтва, а й робить Острозьку академію значним осередком української культури.

В університеті створена школа перекладу грецьких та латинських релігійних текстів, яку очолив Рафаїл Турконяк – людина, що переклала на українську мову Острозьку Бібілію і першою серед представників духовенства стала лауреатом Шевченківської премії. Учасники школи працюють над перекладми праць грецьких та латинських отців церкви, жодного твору з яких ще не перекладено українською мовою.

Напевно немає такого аспекту життя повноцінної особистості: релігійно-духовного, культурного чи наукового, якому Острозька академія не приділяла б увагу, не розвивала б його у своїх студентів. Саме тому за такий короткий проміжок часу університет визнали в Європі, нагородивши 27-м Міжнародним призом за якість, врученим міжнародним трейд-клубом лідерів торгівлі у Парижі.

Услід за міжнародними організаціями Острозьку академію було визнано і в Україні. Чомусь нам завжди потрібно спершу світове чи хоча б європейське визнання, щоб помітити цінність того, що ми маємо у себе. Університет було відзначено Золотою зіркою «За заслуги в управлінні», Дипломом за інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології та Дипломом за організацію студентської науково-дослідної роботи, врученими Міністерством освіти і науки України.

Ще одним виявом високої довіри до університету стало надання Острозькій академії статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року. Такий крок КМУ не лише надав університету та його студентам нові можливості, а й визначив перспективи розвитку навчального закладу у майбутньому. Найближчим часом збільшиться доступ студентів до новітніх засобів навчання, зросте кількість студентів, аспірантів та докторантів, котрі матимуть можливість пройти стажування у закордонних навчальних закладах. Для підтримки наукової діяльності Острозької академії та перетворення її на національний науково-дослідницький центр КМУ сприятиме будівництву нового навчально-лабораторного корпусу. Як наукова установа, університет матиме право приймати остаточне рішення про присвоєння вчених
звань та присудження наукових ступенів з видачею атестатів і дипломів
державного зразка. Подальше зростання університету супроводжуватиметься розширенням його інфраструктури, що сприятиме перетворенню Острога на український Кембридж.

«Визнання ролі Острозької академії на рівні державних чиновників відкриває перед університетом ряд нових перспектив, що дозволить ще збільшою наполегливістю втілювати у життя ті принципи виховного та навчального процесу, які були закладені тут ще з моменту заснування. В університеті організовуватиметься ціла серія науково-дослідних лабораторій як важливий алгоритм нашої вищої освіти, що дасть можливість швидко увійти нам в європейський освітянський простір. Найважливіше завдання, яке поставила перед собою Острозька академія і яке потрібно реалізовувати – це підготовка для України свідомих громадян і будівників цієї держави. Знання, вміння і навички можна одягнути на будь-яке тіло, але важливо, щоб це тіло було особистістю у поєднані з високими духовними і моральними принципами», – коментує Ігор Пасічник.

Вікторія Скуба