Місце народження: у с. Богданівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині - Прилуцький район Чернігівської області) 

Народився в сім’ї небагатих дворян з давнього козацького роду. В 1888 - 1898 навчався у Роменській духовній школі та Полтавській духовній семінарії. Звинувативши інспектора семінарії архімандрита Агапіта в підтримці доносництва, був не допущений через його втручання до вступу в Київську духовну академію, а відтак розпочав трудовий шлях на учительській ниві. З 1898 по 1917 працював викладачем в комерційних та духовних училищах в Полтаві, Тихвіні, Кутаїсі. В серпні 1917 на Другому Всеукраїнському вчительському з’їзді першим ініціював заснування української Академії Педагогічних наук. В 1917-1919 роках працював в Полтаві викладачем учительського інституту. 1919 - 1920 - редактор журналу “Українська культура”. 1921 - 1923 - керівник організованого ним навчального закладу для підготовки українських учительських кадрів - трирічних педагогічних курсів ім. Б. Грінченка в с. Біликах Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Фактично вже з 1922 р він - викладач факультету соцвиховання  Полтавського ІНО, а з 1923 р. - керівник педагогічної комісії цього закладу. 1925 - комісія народного комісаріату освіти УССР присвоює йому звання професора; він стає керівником кабінету соціальної педагогіки, невдовзі - завідувачем катедри педагогіки Полтавського ІНО. В 1933 р. його звинуватили  в буржуазному націоналізмі та звільненили з інституту, два роки він не міг знайти собі роботу. В 1936  поїхав до Москви і з початку осени 1936 р. одержав посаду професора та керівника катедри педагогіки при Сталінградському педагогічному інституті, де й працював до 1940 р. У  вересні того ж року  домігся повернення до Полтавського педагогічного інституту на попередню посаду, а також обійняв посаду керівника аспірантської групи. Під час німецької окупації в 1941 - 1943 - редактор газети “Голос Полтавщини”. В 1943 - разом з родиною виїздить з Полтави до Києва, а звідти у 1945 р. - до Німеччини. У  вересні 1945 обіймає посаду професора педагогіки та психології філософського факультету Українського Вільного Університету в Мюнхені. В 1949 був обраний на посаду ректора Богословсько-педагогічної академії, створеної Українською автокефальною православною церквою в Мюнхені. Помер у 1967 році і був похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.