З 2004 року 20 травня в Україні відзначають День банківських працівників - свято, що є правонаступником Дня ощадності. З’явилось воно у календарі на основі проведеної масштабної науково-дослідної роботи науковців Університету банківської справи НБУ та ректора Тамари Смовженко і завдяки підтримці тодішнього голови Нацбанку Сергія Тігіпка.

Ця дата має власну особливу історію. У 1920-1930 рр. уся західно-українська громадськість активно відзначала Свято ощадності, під час якого не лише вшановували кращих банківських працівників та громадських діячів, причетних до розвитку банківської справи, заохочували населення вкладати кошти у розвиток національного виробника (що було особливо цінним у складних умовах іноземного поневолення), але й водночас творили нову ідеологію, засновану на принципах ощадливості. Ощадність асоціювали зі «здоровим і правильним господарюванням», заснованим на розумній економії, прагматизмі, раціональному використанні наявних ресурсів і виробничих заходів. Ощадний рух був своєрідною боротьбою за економічну, а відтак і політичну незалежність. Тому ідея ощадності викликала небувалий відгук у серцях більшості галичан – Івана Франка, Костя Левицького, Омеляна Саєвича, Остапа Луцького та ін.

У наш час дні ощадності святкують у Франції, Німеччині, Словенії, Боснії, Болгарії, окремих областях Італії. Святкується він зазвичай не один день. Метою святкування днів ощадності є посилити довіру до банків, мотивувати громадян здійснювати заощадження та зберігати їх у банках. Актуальні ідеї Ощадності і для України.