Понеділок
21.08.2017, 13:14
ОСВІТА УКРАЇНИ
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная Вища школа Регистрация Вход
Меню сайта

 Форум журнала " Стена " для творческих людей
Категории каталога
навчальні заклади [47]
все пронавчальні заклади України будь-якої форми власності і статусу. Рубрика для абітурієнтів, батьків, науковців і журналістів...
Друга вища | Самоосвіта [16]
Студентсікі замітки [29]
Стипендіальні програми [27]
Наукове життя [40]
Культурне життя [12]
Особистості [13]

Наш опрос
Який критерій при виборі навчального закладу для Вас є найважливішим?
Всього відповідей: 123

Главная » Статьи » Друга вища | Самоосвіта

Розвиток пам’яті, уваги, уяви! Школа ЕЙДЕТИКИ
Таємниця – це не те,
що приховане або не висловлене вголос.
Таємниця – це те, про що ми не думали,
не чули та чим не встигли поцікавитись.
 Автор

         Численні експерименти та просто здоровий глузд доводять, що довготривала пам’ять людини, тобто ефективне запам’ятовування, пригадування й використання знань, пов’язані тільки з уявою та залежать від психологічного комфорту особистості під час цієї діяльності.
          Запрошую вас долучитися до роздумів над темою, яку вже майже 17 років розробляють в Україні разом зі мною численні учні та послідовники, яка має багато прихильників і, на жаль (а може, й на щастя), чимало відвертих супротивників.
          Проте найбільше мене бентежить брак уваги до технології, що майже миттєво поліпшує педагогічний процес на будь-якому його етапі.  
Найчастіше свої лекції я починаю з запитання: чи є діти, які не хочуть вчитися в першому класі?
           Ви, мабуть, погодитеся зі мною, що таких дітей майже немає. 
           А скільки таких дітей через місяць навчання?
Вчителі кажуть, буває й понад 30 відсотків.
          А через півроку?.. А через рік?..
          Що відбувається з цими чудовими маленькими геніями (хіба не геніально, нічого не вивчаючи свідомо, опанувати рідну мову (а то й дві), пізнати навколишній світ, а це, як вважають дослідники, 70 відсотків інформації, котру людина використовує упродовж життя)?
          Яка така «шкільна муха» їх кусає, що під кінець першого року навчання вони вже ліниві та нерозумні, неуважні та бешкетники, безталанні та без пам’яті...
          До того ж ця «муха» водиться в усіх школах без винятку. Діти отримують відповідне тавро і навіть не намагаються його позбутися, бо ми, дорослі й найавторитетніші для них люди, наполегливо наголошуємо на цьому, пропонуючи їм самостійно позбутись недоліків, які є невід’ємними рисами їхніх характерів (знову ж таки з наших слів).
          А що ми можемо запропонувати учням? Вчитися краще, а як?
          Запам’ятовувати більше, а в який спосіб?
          Бути уважними, а що це таке?
          От і маємо зачароване коло:
 добре вчитися – значить добре знати,
 добре знати – значить добре запам’ятовувати,
 добре запам’ятовувати – значить бути уважним,
 бути уважним – …
           Маячня та й годі!
            На жаль, ніхто з багатьох опитаних мною вчителів так і не зміг зрозуміло та прийнятно до дії відповісти на ці нібито дуже прості запитання.
            І ходить по цьому колу вся наша сучасна педагогіка.
           Чим відрізняються відмінники від інших дітей? Дехто з учителів навіть жартує, що величиною місця, на якому вони сидять. Та не посидючістю відрізняються відмінники від своїх товаришів, більше того, вони ще й уроки роблять дуже швидко, встигають займатися музикою, танцями і спортом.
           Просто вони найнеслухняніші у світі діти, бо з першого й до останнього шкільних уроків вперто не виконують завдання вчителів - учити й запам’ятовувати, а сприймають навчальну інформацію так само, як і до школи – за допомогою уяви.
          Таємниці, перелічені нижче, пояснюють «феномен відмінника» та є основою саме Української школи ейдетики, успіхів її учнів і послідовників.
         
Таємниця перша.
Величезна вона, ця сила пам’яті, Господи, надто велика!
Це святилище обсягу незбагненного!
Августин Аврелій (387–430 рр.)

...найголовніше – мотивації навчання, ставлення дітей до навчальної діяльності як до привабливої праці, що дає задоволення і радість розвитку розуму й усіх внутрішніх сил.
Віктор Шаталов (1989 р.)                   
             Ми не розвиваємо пам’ять, оскільки в цьому немає потреби, бо з першого разу запам’ятовуємо все, що бачимо, чуємо та відчуваємо, а пригадуємо лише тоді, коли правильно користуємось своєю пам’яттю, тобто так, як ми це робимо, читаючи цікаву книжку (ми ж не перечитуємо її щодня з першої сторінки, щоб згадати сюжет); переглядаючи захоплюючий кінофільм (24 кадри за секунду) та уявляючи всі події, що передували останньому кадру; сприймаючи рідну мову та мову іншомовного середовища (як мільйони наших співвітчизників-заробітчан за кордоном). Ми знаходимо дорогу до власної домівки лише тому, що уявляємо її в найдрібніших подробицях, але не зосереджуємось на них; ми уявляємо те, про що вам розповідають, і тільки тому можемо порозумітись один з одним.              
            Частенько, не знаючи чогось, ми говоримо: «Не уявляю», – і це найщиріша правда. Не уявляю – не знаю.

Таємниця друга.
             Наша пам’ять має лише один прояв – уяву. Але, на жаль, ми, як правило, не вміємо свідомо використовувати цей чудовий дар. Якщо ми уявно, подумки, повернемось до трагічної, як на мене, ситуації, коли більша частина першокласників втрачає бажання вчитися, то побачимо, що саме невизначеність найголовнішого в діяльності маленького школяра – вивчити та запам’ятати – відвертає його від знань та умінь і позначається на усьому його житті.
              Ті поодинокі відмінники, які обов’язково є у кожному класі, не наслідок плідної роботи вчителя, а непередбачений феномен щасливої особистості. Школа, на жаль, масово породжує неосвічених невдах, залежних від життєвих та стосункових  випадковостей.

Таємниця третя.
             Швидко опанувати правильне використання своєї пам’яті може будь-хто незалежно від віку та фаху. Налаштованість особистості на свідоме уявлення будь-яких знань веде до феноменальних успіхів у всіх видах діяльності людини, про що свідчать уже тисячі курсантів Української школи ейдетики.

Таємниця четверта.
             Інколи учні, які пройшли курс Української школи ейдетики, як і раніше, скаржаться на погане запам’ятовування, тобто не вміють уявити нову інформацію в повному обсязі (у більшості випадків це стосується знань із фізики, математики, хімії, економіки та інших наук, кожна частина яких ґрунтується на попередніх або базових уявленнях, яких раніше у людини не було). Запам’ятовування у цьому випадку не відбувається лише через брак початкових уявлень, на яких «побудовані» подальші знання. Ми завжди попереджаємо про це та даємо поради, як поводитися у таких випадках.


Таємниця п’ята.
           Постійне використання лише позитивних уявлень та образів, що через яскравість умінь, набутих на цьому ґрунті, налаштовує курсантів на зовсім інше мислення та нове схвальне ставлення до своїх можливостей, до себе та до навколишнього світу. Бо, як відомо, внаслідок експансії всіляких екранних та життєвих «жахастиків» у сучасної людини, на жаль, провокується невмотивована агресія до оточення і, як це не здається парадоксальним, до неопанованих знань. Тому, безумовно, я позиціоную Українську школу ейдетики як екологію мислення.

Таємниця шоста.
             Осмислення нових умінь, їх напрацювання та свідоме використання відбувається вже наприкінці першого заняття і продовжується на прикладі власних щоденних справ і навчання. 

Таємниця сьома.
             Ми не розглядаємо увагу, як окрему психологічну функцію людини, а лише як похідну від ставлення особистості до певного виду діяльності.

           …вона (увага. – Авт.) є доцільна реакція організму, що миттєво поліпшує умови сприйняття.
М. Ланге (1893 р.)

           Уявлення про увагу характерне для наївного реалізму. У психології воно стає джерелом псевдопроблем.
Е. Рубін (1925 р.)

Таємниця восьма.
              Ми, безумовно, любимо й поважаємо всіх наших слухачів. Але то не та  любов, що декларується в усіх підручниках з педагогіки та на формальних з’їздах та зборах, а щире й відверте захоплення від найменших успіхів наших курсантів, бо саме з них починаються найтвердіші знання та досягнення.
              Крім того, винуватцями цих успіхів є наша методика та ми самі.

Таємниця дев’ята.
             Одним із головних правил тренінгу Української школи ейдетики «Мнемозина» є порівняння себе не з сяючою вершиною очікуваних умінь, а з собою вчорашнім. Якщо Я вмію сьогодні щось робити хоч трішечки краще, ніж учора, це – моя великий здобуток, що стає черговою сходинкою до досконалості.

Таємниця десята.
             Діти віком від 7 до 12 років проходять тренінг тільки разом з батьками. До того ж батьки не просто присутні під час тренінгу, а разом зі своїми дітьми командно напрацьовують нове ефективне ставлення до навчального процесу й одночасно дізнаються один про одного багато нового – позитивного, цікавого та корисного.
             З’являється співпраця, новий рівень спілкування.

Тренінг проводить почесний доктор педагогічних наук АРЕ, автор книг з ейдетики, розробник ноу-хау і комп’ютерних ігор, представник методики в Україні (з 1990 р.), інструктор-методист, засновник Української школи ейдетики Антощук Євген Всеволодович

Для довідок і консультацій:
+38 (044) 222-67-12
моб.: +38 066 253-29-68
E-mail:
еydetica@yandex.ru

  

Категория: Друга вища | Самоосвіта | Добавил: ukrosvita (26.03.2009)
Просмотров: 4272 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всего комментариев: 1
1  
цікавий дядечко. Добре, що хтось ще в наш час робить такі акценти і турбується про розвиток памяті та елементарної ерудиції

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2017
Сайт управляється системою uCoz