Результати «Дослідження прогностичної валідності тестів ЗНО–2008» були оприлюднені 13 жовтня  під час проведення круглого столу за участі Міносвіти, УЦОЯО, представників ВНЗ, Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні, вітчизняних та міжнародних експертів з незалежного оцінювання.

Дане дослідження можна вважати першою в Україні спробою системного дослідження того, наскільки надійним є ЗНО, як критерій конкурсного відбору абітурієнтів.

Автори роботи досліджували кореляцію середнього балу студентів 1-го курсу на зимовій та літній сесіях 2008-2009 навчального року із середнім балом сертифікатів з конкурсних предметів та середнім балом атестатів про середню освіту. Вузи було обрано таким чином, аби були представлені основні типи навчальних закладів та різні реґіони України:

-         Вінницький медичний університет імені М.І. Пирогова *)

-         Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

-         Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет"*)

-         Львівський національний університет І. Франка *)

-         Вищий навчальний заклад «Національна академія управління» 

-         Київський національний університет ім. Т.Шевченка

-         Одеський педагогічний університет ім. К.Ушинського

-         Національний університет «Острозька академія» *)

-         Харківський національний університет ім. В. Каразіна

-         ХНТУ «Харківський політехнічний інститут»

Загалом для дослідження взято результати навчання 9200 студентів першого курсу 2008-2009 навчального року, з усіх галузей знань та по більшості напрямів підготовки.

Слід зазначити, що дослідження проводилося за результатами зимової та літньої сесій, окрім тих ВНЗ, які подали результати лише літньої сесії (вони позначені зірочкою у списку).

Кореляція між результатами ЗНО та середнім балом за дві екзаменаційні сесії складає 0,503 (досліджено результати 3657 студентів). Для порівняння: кореляція із середнім балом атестата про середню освіту складає 0,399 (досліджено результати 508 студентів, оскільки не всі ВНЗ і напрямки змогли подати відомості атестата).

Таким чином, за визначеною у світі класифікацією, прогностична валідність тестів ЗНО як критерію вступу до ВНЗ є високою. Тобто, надійність ЗНО, як критерію конкурсного відбору студентів ВНЗ, знаходиться на рівні кращих світових показників.

Автори дослідження - громадська організація «Центр освітньої політики» за підтримки програми USETI – радять розглядати його як пілотне, метою якого було відпрацювання методики проведення досліджень прогностичної валідності результатів ЗНО як критерію вступу до ВНЗ і тому до його результатів слід відноситись з відповідними застереженнями, оскільки вибірки вузів і учасників не були достатньо широкими, а також те, що не всі ВНЗ подавали результати першої зимової сесії, і дуже невелика кількість ВНЗ змогли подати відомості про середній бал атестату про загальну середню освіту.

-         Проведене пілотне дослідження свідчить про високу ефективність системи вступу до ВНЗ на основі тестів ЗНО, - діляться висновками організатори, - проте це дослідження доцільно продовжити на більш широких вибірках ВНЗ, напрямів підготовки, студентів – це дасть об’єктивні дані для удосконалення системи прийому до ВНЗ і удосконалення тестів ЗНО.

Крім того, дослідження щодо надійності ЗНО, як критерію конкурсного відбору студентів вузів, доцільно проводити паралельно з дослідженням інших показників якості системи вступу до ВНЗ на основі тестів ЗНО, а саме Справедливості системи вступу до ВНЗ і  Відповідності системи вступу ВНЗ запитам суспільства.

Адже у  комплексі вони повинні давати об’єктивне свідчення про стан забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти.

Програма USETI