«Як там у школі?» Якщо задати це питання батькам, дитина яких навчається в школі, то відповідь однозначна. Мало які батьки скажуть, що зараз у школі добре. Система освіти нікудишня. І складається враження, що хтось згори спускає такі вказівки, які все гірші й гірші. Один мій знайомий відкрив зошит по математиці доньки 4 класу і ледь зміг розв’язати задачу. Донька взагалі не в силі розв’язувати такі задачі. До речі, не тільки в цього батька такі діти. Вчитель повернув задачу назад, бо вона розв’язана невірно. Батько прийшов до школи за поясненням, бо ж відповідь була вірною. «Це раніше так розв’язували, тепер інакше…» - була відповідь вчителя. Коли я був малим, то штани одягав через ноги, а тепер мого сина в школі навчають, що штани треба одягати через голову:  «Розумієте, ми ускладнюємо завдання, щоб діти навчалися краще мислити…» Та чи правильно це? Чи діти стають від того розумнішими? Та багато дітей відстають від програми і фактично протирають штани в школі 10 чи навіть 12 років. А вчителі не можуть відійти від спущеної їм з міністерства освіти програми. Їм би урок відбути за програмою, а там хоч «трава не рости». На жаль, вчителів зараз багато, та педагогів замало. А може в міністерстві освіти досі сидять (і також протирають штани) лише сивочолі пенсіонери, яким начхати на проблеми батьків і рядових вчителів?

А хто взагалі сказав, що середня освіта обов’язкова для кожного? До того ж: у тому вигляді, що ми її маємо зараз? Якщо переважна більшість дітей (чи навіть нехай не переважна) фактично марнують десять чи дванадцять років у школі, нічого не вивчивши з того, що потрібно їм для подальшого життя? Навіщо забивати логарифмами та хімічними формулами мозок тому, хто просто не може те вмістити в голову?

Наскільки я пам’ятаю з історії, ще за царської Росії були ремісничі училища, де змалку дітей навчали конкретної практичної професії. Дитина не марнувала даремно роки життя, а вже з підліткового віку володіла доброю професією. У цьому був суттєвий плюс і для батьків, і для дитини, і для економіки країни.

Знову ж таки: якщо в місті є десять загальноосвітніх шкіл, можливо варто так зробити, щоб вони не були всі під одну копірку? Можливо ту чи іншу професію (столяра, шофера, слюсаря, сантехніка, швачки тощо) важливо увести не просто одним уроком на тиждень, а цьому віддавати пріоритет? Сьогодні всі хочуть мати вищу освіту (читай: хочуть нічого не робити, або робити мало і не важко), а хто ж буде працювати?