Понеділок
21.08.2017, 13:12
ОСВІТА УКРАЇНИ
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная Середня школа Регистрация Вход
Меню сайта

 Форум журнала " Стена " для творческих людей
Категории каталога
школа юнкорів при журналі "Стіна" (наші публікаці) [10]
публікації юнкорівців, дослідження, фото, рекомендації, умови вступу в школу юнкорів тощо...
З житття школярів [31]
акції, конкурси, події, розповіді про шкільні будні і свята
Про школу і не тільки (цікаві новини, офіційна інформація) [30]
в цей розділ входить офіційна інформація. зібрана школою юнкорів стосовно загальноосвітніх шкіл, акцій журналу "Стіна", новини Міністерства освіти тощо.
Поради абітурієнтам (журнал Стіна рекомендує) [11]
офіційна інформація журналу "Стіна" стосовно підготовки до вступу у навчальні заклади, розслідування, практичні рекомендації, опитування школярів, студентів, викладачів і батьків.

Наш опрос
Що потрібно зробити аби припинити штампування спеціалістів вузами України?
Всього відповідей: 541

Главная » Файлы » З житття школярів

Позашкільна освіта в Україні
[ ] 14.05.2009, 15:50

В Україні все більше учнів хочуть займатися у гуртках і секціях позашкільних закладів. Однак сучасна українська система освіти, на відміну від розвинутих країн, ще поки не поставила пріоритетом своєї діяльності роботу з обдарованою молоддю.

 Нещодавно для отримання нагород до Києва з’їхалися близько 1000 старшокласників з усіх регіонів України, які стали переможцями фінального етапу конкурсу наукових робіт членів Малої академії наук (МАН) України.

Ці діти є об’єктом посиленої уваги вузів. «Ми робили дослідження, – каже Станіслав Довгий, президент МАН. – Практично всі наші випускники стали студентами і йдуть далі у серйозну науку».

МАН є одним з чотирьох державних закладів позашкільної освіти поряд з Українським державним центром позашкільної освіти, Українським державним центром туризму та краєзнавства і Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді та найбільш потужним з них. У своїй мережі МАН має близько тисячі територіальних відділень у всіх регіонах України.

Зараз у ній займається близько 250 тисяч учнів за 48 спеціальностями. На відміну від решти закладів позашкільної освіти, специфікою МАН є підготовка майбутніх наукових кадрів, тут діти долучаються до основ дослідницької роботи. З ними працює близько 8 тисяч науковців та науково-педагогічних спеціалістів.

На сьогодні, за словами Алли Середницької, начальника відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти та науки, в Україні функціонує 1496 закладів позашкільної освіти. Однак вони охоплюють лише кілька відсотків з 4,5 млн. українських учнів.

Розподіл інтересів

Проте останніми роками у цій сфері помітна позитивна тенденція – популярність позашкільної освіти серед учнів зростає. Зокрема, до гуртків і секцій у системі МАН уже не всі можуть потрапити. «У сьогоднішньому стані МАН не справляється з потоком бажаючих, – зізнається директор академії Оксен Лісовий. – Але з іншого боку, нам це дає можливість вибирати кращих».  

Серед гуманітарних напрямів позашкільної освіти сучасна учнівська молодь найчастіше обирає іноземні мови, мистецтвознавство й фольклористику. А от серед технічних спеціальностей найбільшою популярністю користуються інформатика, астрономія та космічні дослідження. Доволі активно діти йдуть і в новостворені секції МАН, присвячені технологіям ресурсозбереження та альтернативній енергетиці.

Вже окреслилося і лідерство регіонів за окремими напрямами діяльності. «Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ традиційно сильні в комп’ютерній техніці, математиці, фізиці, – зазначає Оксен Лісовий. – Волинь, Івано-Франківськ, Рівне слабкіші в цих напрямах. Але вони виставляють сильних дітей в гуманітарній сфері. Крим дуже сильний у технічній творчості – винахідницька діяльність, альтернативна енергетика й інше».

Увага на незвичайність

Позашкільна освіта принципово відрізняється від освіти загальнообов’язкової. Діти, обираючи секцію відповідно до своїх інтересів і перебуваючи у творчій атмосфері, мають змогу визначитися з подальшою професією. У цьому, власне, і полягає основна мета роботи позашкільних закладів освіти.

«У мене дуже багато дітей, які закінчили вузи біологічного спрямування й працюють в науково-дослідних інститутах. Усі вони кажуть, що заняття у гуртку стали основним фактором для подальшого вибору професії», – каже Дмитро Кучер-Томченко, завідувач відділу гідробіології еколого-натуралістичного центру. Колишній викладач кафедри біофізики біологічного факультету Київського національного університету імені Шевченка, він уже 15 років веде у цьому центрі гуртки «Юний акваріуміст» для молодших школярів і «Декоративна акваріумістика» – для старшокласників.    
 Ілюструє це на прикладі своєї сімї й Алла Середницька. Її дочка відвідувала три різні секції МАН, серед них і біологічну. Згодом дівчина вступила на біологічний факультет університету Шевченка.

«Позашкільна освіта – це освіта вільного вибору, – зазначає Оксен Лісовий. – Це освіта для дітей, яким мало у школі і які хочуть більше. Треба саме на неї робити наголос як на таку освіту, яка може дати швидкі й ефективні результати».

Позашкільні заклади дають змогу виявити найбільш талановитих дітей й допомогти їм розвинути свої здібності. На це скеровувала увагу радянська система освіти, де різні гуртки і секції охоплювали близько 90% школярів. Пошук обдарованої молоді сьогодні є пріоритетним напрямом роботи освітньої галузі й у розвинутих країнах, бо саме ці люди згодом забезпечуватимуть процвітання держави. Зокрема, японські чиновники наголошують, що 85% ВВП країни забезпечують 5% талановитих японців.

У світі проводиться дуже багато наукових досліджень, присвячених вихованню і навчанню талановитих дітей. Вони вважаються дітьми з особливими потребами, які вимагають індивідуального підходу з боку викладачів.

В Україні подібна наукова робота до останнього часу майже не проводилася. Лише 2007 року при Академії педагогічних наук був створений Інститут обдарованої дитини, який має розробляти нові методи роботи з талановитою молоддю й створювати ефективні системи навчання таких дітей.

Основний ресурс

Сьогодні позашкільна освіта в Україні, діяльність якої помітно активізувалася протягом останніх 5 років, зокрема й завдяки урядовій програмі розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки, може опинитися сам на сам зі своїми проблемами.

На цей рік дія відповідної програми не пролонгована. Зараз, за словами Станіслава Довгого, виділяється лише 30% коштів від потреб державних позашкільних закладів, які не беруть плату від дітей за свої послуги. Поки освітянам вдалося зберегти всі подібні заклади, але невідомо, що буде, якщо ситуацію з фінансуванням поліпшити не вдасться.

Якщо раніше центри позашкільної освіти фінансувалися з державного бюджету, то зараз – з прибуткової частини місцевих бюджетів, які далеко не скрізь мають великі доходи.

Це особливо сильно позначається на талановитих дітях із сільської місцевості, які мають набагато менше можливостей для самореалізації за своїх однолітків у великих містах. У системі МАН такі школярі складають понад третину її членів.

«В окремих областях у нас виділяється 2-3 тис. грн. на місяць на матеріально-технічне забезпечення», – каже Станіслав Довгий.  

Брак фінансування тягне за собою втрату талантів, які без відповідного розвитку не здатні реалізувати свій ресурс. І це є найбільшою проблемою освітньої галузі України. «Ми катастрофічно втрачаємо обдарованість, бо не створили умови для її розвитку. Тут втрати просто колосальні, тому що зараз у нас таких людей невеликий відсоток, – наголошує Оксен Лісовий. –  Дітям, які могли б генерувати прекрасні ідеї, свого часу не надали можливість для творчості. В людину потрібно інвестувати, тоді вона буде продуктивною».

Валентина Червоножка

Категория: З житття школярів | Добавил: ukrosvita
Просмотров: 2162 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2017
Сайт управляється системою uCoz